11-ПО! Частка!

ЧАСТКА

Частка – службова частини мови, що надає словам або реченням певних смислових чи емоційно-експресивних відтінків або служить для творення морфологічних форм. Основне значення частки – видозміна значень окремих слів, цілих речень. Членом речення частка не є.

На відміну від прийменників та сполучників, що виконують роль єднального елемента у словосполученнях чи реченнях, частки мають лише виключно смислову функцію. Формотворчі частки беруть участь у створенні форм дієслова.

ВИДИ За значенням і вживанням

Фразові                                    словотворчі                              формотворчі

ФРАЗОВІ ЧАСТКИ

Фразові частки увиразнюють один із компонентів речення або виражають ставлення мовця до змісту всього висловлювання.

Фразові (модальні) частки можуть виконувати одну з двох функцій:

– увиразнювати один з компонентів речення;

– виражати ставлення розповідача до змісту висловлювання: А ну, давай показуй!

Фразові частки поділяються на три типи часток:

Фразові частки
Правила	Приклади
1. Емоційно-експресивні частки	як, який, що за, що то за
2. Частки, що надають смислових відтінків
вказівні	ось, оце, це, он, ген, то, ото
означальні	просто, прямо, саме, якраз, точно, справді, майже
видільні	навіть, лише, хоч би, тільки, хоча б, аж, уже, -таки; і, й, та (у ролі часток), же, бо
3. Частки, що вносять модальні і модально-вольові відтінки у значення слів
власне модальні	навряд чи, ледве чи, мовляв, ой, ну, чи не
стверджувальні	так, еге, аякже, авжеж, атож
заперечні	не, ні, ані
питальні	чи, невже, хіба, що за
спонукальні	годі, бо, но, ну, бодай

СЛОВОТВОРЧІ ЧАСТКИ

Словотворчі частки поєднуються з іншими словами, творять нові слова: будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -завгодно, -аби, -б, -же, не-, ні-, аби-, ані-.

Словотворчі частки, поєднуючись з іншими словами, служать для творення нових слів. У такій ролі виступають частки ні-, де-, дехто, аби-, будь, -будь, -небудь, казна-, хтозна-, завгодно, -би, -б, -же, -ж, не-, ні-, де-, аби-, абихто (дехто тут проти?).

ФОРМОТВОРЧІ ЧАСТКИ

Формотворчі частки творять форми слів.

Формотворчі частки
Правила	Приклади
наказовий спосіб дієслів	хай, нехай
умовний спосіб дієслів	б, би
найвищий ступінь порівняння прикметників і прислівників	най-
зворотна форма дієслова	-ся, -сь

Формотворчі частки служать для творення:

– зворотної форми дієслова (-сь, -ся: повертався я запізно);

– наказового способу (хай, нехай: нехай пройду я крізь вогонь);

– умовного способу (б, би:  хіба став би я за це братися);

– найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників (най-: найкрасивіша земля).

Правопис часток

ОКРЕМО	РАЗОМ
Частки би (б), же (ж), то (вказівна), ось, он звичайно пишуться окремо від інших слів: сказав би, зроби ж, адже ж, як же бути, що то за, ось як, ось коли, он куди, он який.	Частки би (б), же (ж), то, ось, он пишуться разом лише в складі сполучників та інших часток: авжеж пор. адже ж), атож, аякже, таж, мовби, немовби, немовбито, неначебто.
Частку що, коли вона стоїть після слова, до якого відноситься, пишемо окремо: тільки що, поки що, ледве що, дарма що, хіба що.	Частки ось і он пишуться разом лише в словах осьде і онде. Але залежно від вимови їх можна писати й окремо: ось де, он де.
Частки аби, ані, де, чи, що, як, чим, казна, хтозна, будь, небудь, бо, но, то, от, таки пишуться окремо, якщо між ними й словами, яких вони стосуються, стоїть інше слово: абихто — аби до кого; ніщо — ні про що; щогодини — що дві години; щодень — що не день, що другий день; щодо — що ж до; казна-хто — казна з ким; будь-який — будь на якому; хтозна-хто — хтозна й хто; іди-бо — іди ж бо; якби-то — якби ж то; все-таки — все ж таки. Частку таки, коли вона стоїть перед словом, яке підсилює, пишемо окремо: таки вивчив, таки домігся свого. *Усталене словосполучення "будь ласка" (утворене від фрази "будьте ласкаві") пишеться окремо та виділяється з обох боків комами: Пишіть, будь ласка, грамотно!	Разом пишуться частки аби-, де-, -сь, ані-, ні-, чим-, чи-, як-, що-: абихто, дехто, хтось, ніхто, аніхто, аніскільки, чимало, чимдалі, чимшвидше, якраз, якнайшвидше, щодня, щороку.
ЧЕРЕЗ ДЕФІС
Через дефіс пишуться частки казна-, хтозна-, будь-, -небудь, -бо, -но, -то (підсилювальна), -от, -таки: казна-який, хтозна-де, будь-де, де-небудь, скажи-бо, слухай-но, якби-то, отакий-то, як-от, вивчив-таки.

Написання не

Разом	Окремо
Тільки разом не пишеться тоді, коли слово без не не вживається: невдаха, нездара, негода, неук; невблаганний, невпинний, нещадний; невдовзі, невтямки, неподалік, нещодавно, нехотя.	Завжди окремо не пишеться з дієсловами (крім тих, що без НЕ не вживаються): не бачити, не знати, (але нехтувати)
Якщо іменник чи прикметник можна замінити синонімом без не: небезпека (загроза); небилиця (вигадка); неволя (рабство); недоля (лихо); недруг (ворог); недовіра (підозра); неправда (брехня); неприязнь (ворожість); неслава (поговір); неспокій (тривога), невисокий (низький), невибагливий (скромний у вимогах), невмілий (безпорадний), недобрий (злий), нелегкий (важкий), недалеко (близько), недоброзичливо (вороже), нерішуче (вагаючись), несумлінно (абияк).	Якщо є протиставлення зі сполучником а: не друг, а товариш, не приязнь, а любов, не правда, а вигадка, робота не важка, а легка.
	Якщо слово з не виступає в реченні присудком: Робота не важка. Надворі не холодно.
Із дієприкметниками, при яких немає залежних слів: ненаписаний твір - вчасно не написаний твір.	Із дієприкметниками, при яких є залежне слово: ще не виконане домашнє завдання - невиконане домашнє завдання.