31-ПО! Варіант контрольної роботи!

ШАНОВНІ  СТУДЕНТИ!

    Ознайомтеся, будь ласка, з номером варіанту контрольної роботи, який ви будете виконувати. Не забудьте вказати його після підпису роботи! Зверніть увагу на зміну електронної адреси пошти, на яку ви маєте надіслати контрольну роботу! Нагадую вам її ще раз:  

sonato4ka@ukr.net

Будьте уважні! Не переплутайте!

№ з/п	Прізвище студента	Варіант
1	Аносова Анастасія	І
2	Балаєва Ганна	ІІ
3	Барміна Ліана	І
4	Безрук Владислава	ІІ
5	Брагінець Карина	І
6	Гаврилова Наталя	ІІ
7	Дворська Ірина	І
8	Дроботя Катерина	ІІ
9	Ємець Ірина	І
10	Загреба Тетяна	ІІ
11	Кабан Тетяна	І
12	Катусенко Альбіна	ІІ
13	Кобець Аліна	І
14	Левченко Марина	ІІ
15	Лисак Поліна	І
16	Марченко Альона	ІІ
17	Момот Олександра	І
18	Московченко Дар’я	ІІ
19	Ніколаєнко Аліна	І
20	Пахомова Юлія	ІІ
21	Півторак Юлія	І
22	Прикопчук Валерія	ІІ
23	Руденко Ганна	І
24	Сергієнко Вікторія	ІІ
25	Суховерхова Ольга	І
26	Триль Катерина	ІІ
27	Усач Наталя	І
28	Хатнянська Тетяна	ІІ
29	Шараєва Христина	І
30	Шеховцова Крістіна	ІІ
31	Ярош Валерія	І

До уваги студентів 31-ПО, 32-ПО!

ШАНОВНІ СТУДЕНТИ!

Звертаю вашу увагу на те, що 15.05.2020 о 15.00 на блозі буде розміщене завдання контрольної роботи з теми "Службові частини мови" за двома варіантами (варіанти для кожного будуть указані)! На виконання завдання вам буде відведена одна година. Виконувати її слід у зошитах для самостійних робіт на новій  сторінці, розмістивши перед цим підпис 

Контрольна робота

з СУМ з практикумом

здобувача/здобувачки    групи

КЗ "Покровський педколедж"

П І по Б

ВАРІАНТ - 

З 16.00 до 16.30 фото з роботою вам необхідно буде відправити на електронну адресу sonato4ka@ukr.net 

Після вказаного часу роботи прийматися не будуть! Сподіваюся,  у вас усе вийде! Бажаю успіху!  

   

11-ПО! Вигук!

ВИГУК

Вигук – це особлива частини мови, яка виражає почуття, волевиявлення мовця, не називаючи їх. Вигуки не належать ні до повнозначних, ні до службових частин мови, оскільки не мають номінативного значення і не виконують у реченні службових функцій.

Лексико-граматичні особливості – Вигуки не співвідносяться ні з предметами, ні з поняттями.

– Вигуки не мають морфологічних ознак, притаманних повнозначним частинам мови (роду, числа, відмінка тощо).

– У реченні вигуки синтаксично не пов’язуються з іншими словами і не є членами речення.

Запам’ятай!

Субстантивовані вигуки можуть виступати в ролі підмета чи додатка:

– Параскіце, ме-ей! – Те «ме-ей» вийшло особливо гучне й соковите; полетівши по дорозі до виноградника, воно вдарило об стіну волоських горіхів, обвилось й прилетіло знов до Йона (М.Коцюбинський).

ГРУПИ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ

первинні (непохідні)                                              вторинні (похідні)

До первинних вигуків належать такі вигуки: а!, е!, ой!, ох!, га! ет! тю!, фу!, пхе! тощо

У вторинних вигуках структура збігається з формами повнозначних слів: ґвалт!, рятуйте!, леле!, Боже!, лихо!, отакої!

Запам’ятай!

До похідних вигуків належать також вигукові фразеологізми: От тобі й маєш! Матінка моя рідна! Боронь Боже!

За значенням
Емоційні виражають почуття, переживання, настрій, здивування того, хто говорить	о! ой! ех! ич! овва! от тобі й на!
Спонукальні вигуки волевиявлення – виражають наказ, спонукання до дії	гей! агов! годі! геть! киць-киць! тпру! вйо!
Слова ввічливості виражають привітання, подяку, побажання, сподівання, прощання	добридень! будьте ласкаві! ласкаво просимо! будь ласка!
Звуконаслідувальні вираження акустичних уявлень людини-мовця про звуки, які трапляються в різних життєвих ситуаціях)	гав-гав! кукуріку! хрусь! цок-цок!

Пунктуаційне оформлення вигуків в реченнях з вигуками

1. Вигуки в реченні відокремлюються комами: Ах, як всього багато: неба, сонця, веселої зелені (М.Коцюбинський).

2. Коли вигук, що стоїть на початку речення, вимовляється з посиленою інтонацією, то після нього ставиться знак оклику: Прощавайте! Ждіте волі! Гей! на коні! Усі у путь! П.Тичина

3. Якщо вигук, який стоїть усередині речення, вимовляється з піднесенням, після нього ставимо знак оклику, а наступне слово пишемо з малої букви: Усі, у кого серце вірне! Сонцю нашої весни, сійте зерно – гей! – добірне в нерозмежені лани! М.Рильський

4. Не виділяються розділовими знаками вигуки на початку речення, якщо вони стоять перед особовим займенником, після якого йде звертання: Гей ви, юначе, підтягніться, треба йти швидше.

5. Вигуки о, ой, що стоять перед звертанням і тісно з ними пов’язані інтонацією, виступають у ролі часток і комою не виділяються: О пісне блаженна! О пісне крилата, Лети над землею, дзвени і зови... М.Чернявський

6. Вигуки о, ой можуть не виділятися комою в реченнях, що мають пісенний характер: Ой не світи, місяченьку, Не світи нікому... Нар. творч.

7. Знак оклику ставиться й після вигуків, що виступають еквівалентами окличних речень: Гай! Гай! Анхізонька видáти... І. Котляревський

11-ПО! Частка!

ЧАСТКА

Частка – службова частини мови, що надає словам або реченням певних смислових чи емоційно-експресивних відтінків або служить для творення морфологічних форм. Основне значення частки – видозміна значень окремих слів, цілих речень. Членом речення частка не є.

На відміну від прийменників та сполучників, що виконують роль єднального елемента у словосполученнях чи реченнях, частки мають лише виключно смислову функцію. Формотворчі частки беруть участь у створенні форм дієслова.

ВИДИ За значенням і вживанням

Фразові                                    словотворчі                              формотворчі

ФРАЗОВІ ЧАСТКИ

Фразові частки увиразнюють один із компонентів речення або виражають ставлення мовця до змісту всього висловлювання.

Фразові (модальні) частки можуть виконувати одну з двох функцій:

– увиразнювати один з компонентів речення;

– виражати ставлення розповідача до змісту висловлювання: А ну, давай показуй!

Фразові частки поділяються на три типи часток:

Фразові частки
Правила	Приклади
1. Емоційно-експресивні частки	як, який, що за, що то за
2. Частки, що надають смислових відтінків
вказівні	ось, оце, це, он, ген, то, ото
означальні	просто, прямо, саме, якраз, точно, справді, майже
видільні	навіть, лише, хоч би, тільки, хоча б, аж, уже, -таки; і, й, та (у ролі часток), же, бо
3. Частки, що вносять модальні і модально-вольові відтінки у значення слів
власне модальні	навряд чи, ледве чи, мовляв, ой, ну, чи не
стверджувальні	так, еге, аякже, авжеж, атож
заперечні	не, ні, ані
питальні	чи, невже, хіба, що за
спонукальні	годі, бо, но, ну, бодай

СЛОВОТВОРЧІ ЧАСТКИ

Словотворчі частки поєднуються з іншими словами, творять нові слова: будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -завгодно, -аби, -б, -же, не-, ні-, аби-, ані-.

Словотворчі частки, поєднуючись з іншими словами, служать для творення нових слів. У такій ролі виступають частки ні-, де-, дехто, аби-, будь, -будь, -небудь, казна-, хтозна-, завгодно, -би, -б, -же, -ж, не-, ні-, де-, аби-, абихто (дехто тут проти?).

ФОРМОТВОРЧІ ЧАСТКИ

Формотворчі частки творять форми слів.

Формотворчі частки
Правила	Приклади
наказовий спосіб дієслів	хай, нехай
умовний спосіб дієслів	б, би
найвищий ступінь порівняння прикметників і прислівників	най-
зворотна форма дієслова	-ся, -сь

Формотворчі частки служать для творення:

– зворотної форми дієслова (-сь, -ся: повертався я запізно);

– наказового способу (хай, нехай: нехай пройду я крізь вогонь);

– умовного способу (б, би:  хіба став би я за це братися);

– найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників (най-: найкрасивіша земля).

Правопис часток

ОКРЕМО	РАЗОМ
Частки би (б), же (ж), то (вказівна), ось, он звичайно пишуться окремо від інших слів: сказав би, зроби ж, адже ж, як же бути, що то за, ось як, ось коли, он куди, он який.	Частки би (б), же (ж), то, ось, он пишуться разом лише в складі сполучників та інших часток: авжеж пор. адже ж), атож, аякже, таж, мовби, немовби, немовбито, неначебто.
Частку що, коли вона стоїть після слова, до якого відноситься, пишемо окремо: тільки що, поки що, ледве що, дарма що, хіба що.	Частки ось і он пишуться разом лише в словах осьде і онде. Але залежно від вимови їх можна писати й окремо: ось де, он де.
Частки аби, ані, де, чи, що, як, чим, казна, хтозна, будь, небудь, бо, но, то, от, таки пишуться окремо, якщо між ними й словами, яких вони стосуються, стоїть інше слово: абихто — аби до кого; ніщо — ні про що; щогодини — що дві години; щодень — що не день, що другий день; щодо — що ж до; казна-хто — казна з ким; будь-який — будь на якому; хтозна-хто — хтозна й хто; іди-бо — іди ж бо; якби-то — якби ж то; все-таки — все ж таки. Частку таки, коли вона стоїть перед словом, яке підсилює, пишемо окремо: таки вивчив, таки домігся свого. *Усталене словосполучення "будь ласка" (утворене від фрази "будьте ласкаві") пишеться окремо та виділяється з обох боків комами: Пишіть, будь ласка, грамотно!	Разом пишуться частки аби-, де-, -сь, ані-, ні-, чим-, чи-, як-, що-: абихто, дехто, хтось, ніхто, аніхто, аніскільки, чимало, чимдалі, чимшвидше, якраз, якнайшвидше, щодня, щороку.
ЧЕРЕЗ ДЕФІС
Через дефіс пишуться частки казна-, хтозна-, будь-, -небудь, -бо, -но, -то (підсилювальна), -от, -таки: казна-який, хтозна-де, будь-де, де-небудь, скажи-бо, слухай-но, якби-то, отакий-то, як-от, вивчив-таки.

Написання не

Разом	Окремо
Тільки разом не пишеться тоді, коли слово без не не вживається: невдаха, нездара, негода, неук; невблаганний, невпинний, нещадний; невдовзі, невтямки, неподалік, нещодавно, нехотя.	Завжди окремо не пишеться з дієсловами (крім тих, що без НЕ не вживаються): не бачити, не знати, (але нехтувати)
Якщо іменник чи прикметник можна замінити синонімом без не: небезпека (загроза); небилиця (вигадка); неволя (рабство); недоля (лихо); недруг (ворог); недовіра (підозра); неправда (брехня); неприязнь (ворожість); неслава (поговір); неспокій (тривога), невисокий (низький), невибагливий (скромний у вимогах), невмілий (безпорадний), недобрий (злий), нелегкий (важкий), недалеко (близько), недоброзичливо (вороже), нерішуче (вагаючись), несумлінно (абияк).	Якщо є протиставлення зі сполучником а: не друг, а товариш, не приязнь, а любов, не правда, а вигадка, робота не важка, а легка.
	Якщо слово з не виступає в реченні присудком: Робота не важка. Надворі не холодно.
Із дієприкметниками, при яких немає залежних слів: ненаписаний твір - вчасно не написаний твір.	Із дієприкметниками, при яких є залежне слово: ще не виконане домашнє завдання - невиконане домашнє завдання.