Українська література для студентів групи 11-ПО.

ШАНОВНІ СТУДЕНТИ ГРУПИ 11-ПО!

Пропоную вам докладно вивчити матеріал з української літератури, за яким ви будете виконувати завдання ЗНО і за який отримаєте оцінки з дисципліни. Для цього вам необхідно буде законспектувати матеріал з біографії письменників, письмово зробити аналіз написаних ними творів (поезій, прозових творів) за аналогією з тими, що ми робили з вами на заняттях. Частину поезій (указані) ви маєте вивчити напам’ять.

Опрацювати в конспекті навчальні теми:

1.                 Євген Плужник «Вчись у природи творчого спокою...» (напам’ять), «Ніч... а човен – як срібний птах!..»

2.                 Володимир Сосюра «Любіть Україну!» (напам’ять)

3.     Микола Хвильовий (М.Фітільов) «Я (Романтика)» (читати твір)

Джерела (підручники, посібники) можете обирати за власним розсудом. Єдине побажання: якщо це можливо, надавайте перевагу матеріалам Олександра Авраменка.

Літературні диктанти або тестові завдання будуть стосуватися кожної з перелічених тем. Оцінки ви отримаєте за конспекти окремо, за літературні диктанти – окремо, за читання поезій напам’ять (після закінчення карантину) - окремо.

Тим, хто має бажання отримати додаткову оцінку, згодом я запропоную творчі завдання.

НА ДОПОМОГУ

Схема аналізу ліричного твору

І. Загальні питання:

1. Назва твору, ім'я автора.

2.Назва збірки, складовою якої є вірш.

3. Рік написання та видання;

4. Поштовх для створення збірки чи вірша.

5.Кому присвячений.

6. Наявність епіграфа, його значення.

ІІ. Теоретичні, літературознавчі питання:

1. Тема, ідея.

2. Жанр твору (громадянська, інтимна, пезайжна, філософська, релігійна лірика тощо).

3. Композиція твору (варто пам'ятати, що в ліричному творі сюжет відсутній, натомість увага зосереджується на певному почутті, виділяють такі композиційні етапи почуття:

а) вихідний момент у розвитку почуття;

б) розвиток почуття;

в) кульмінація (можлива);

г) резюме, або авторський висновок.

4. Ключові образи твору (звернімо увагу, що найчастіше визначальним у ліриці є образ ліричного героя - це умовна дійова особа, думки й почуття якої розкриваються у ліричному творі).

5. Які мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору (йдеться про лексику, тропи, фігури, фоніку), як саме?

Епітети, порівняння, метафори, уособлення, символи, гіпербола, літота, алітерація, асонанс, інверсія, анафора, епіфора, градація, обрамлення (кільце), риторичні питання, оклики.

8. Версифікація твору. Рими:

1) чоловічою називається така рима, в якій наголос на останньому складі (чужинí -- менí);

2) жіночою називається така рима, в якій наголос на передостанньом складі (бýду -- забýде);

3) дактилічною називається така рима, в якій наголос падає на третій від кінця склад (вíченьки -- нíченьки);

4) гіпердактилічною називається така рима, в якій наголос падає на четвертий або п'ятий від кінця склад (кíшечкою -- усмíшечкою).

Спосіб римування:

1) Суміжне або парне -- коли римуються суміжні (сусідні) рядки парами. Таке римування умовно позначаємо: аа бб вв

2) Перехресне римування -- складніше, в ньому римуються кінцеві слова парних рядків з парними, а непарні -- з непарними; воно найпоширеніше у сьогоденній силабо-тонічній версифікації. Схема: абаб.

3) Кільцеве або охопне (оповите) римування -- коли римуються перший рядок з четвертим, а другий -- з третім. Два рядки з парними римами оповивають згори й знизу два рядки, які теж римуються між собою. Схема: абба.

4) Монорима або наскрізне римування (франц. monorime від грецьк. monos -- один) -- вірш, у якому всі рядки (більше трьох) охоплює одна рима. Схема: ааааа...

Віршовий розмір: ямб, хорей, дактиль, амфібрахій, анапест

Слідкуйте за новими публікаціями!

СХЕМА АНАЛІЗУ ПРОЗОВОГО ТВОРУ

1.          Рід літератури (епос, драма, ліро-епос)

2.          Жанр (епосу, драми)

3.          Визначення теми твору

4.          Визначення ідеї твору

5.          Мотиви у творі

6.          Композиція

Експозиція – початкова частина твору, у якій довідуємося де? коли? з ким? трапляються події.

Це може бути вступ, зачин, заплачка, інтродукція, пролог, передмова.

Зав’язка – подія або ряд подій, що служать причиною конфлікту; момент у творі, після якого стає цікаво, що ж буде далі?

Розвиток дії – події від зав’язки до кульмінації.

Кульмінація – точка найвищої напруги твору.

Розв’язка – завершення розвитку подій. Це може бути післямова, славословіє, висновок.

Композиція = архітектоніка твору – побудова літературного твору, співвідношення всіх його компонентів, що створює цілісну картину і сприяє виявленню головної ідеї.

У творі може бути ліричний відступ (автор висловлює власне ставлення до героїв, роздуми з приводу описаних подій).

Описи можуть бути сюжетними і позасюжетними елементами. Це пейзажі, ландшафти, інтер’єри, портрети тощо.

Іноді у творі окремо може бути:

1. Пролог – вступна частина в структурі твору, у якій автор знайомить читача з подіями, покладеними в основу сюжету, чи зі своїми роздумами щодо них.

2. Епілог – один з елементів сюжету, заключна частина твору, де розповідається про події, що відбувалися після розв’язки. Як правило, автор подає її під відповідною назвою.

Фабула – термін, який не має однозначного тлумачення і часто вживається як синонім слова сюжет. Іноді вважається, що фабула – це послідовність подій в їх причиново-часовій послідовності, а сюжет – це виклад подій у творі.

7.            Головні герої (характеристики, портрети, імена, життєві колізії, мова персонажів)

8.            Художні особливості твору

         Додаткову інформацію щодо правильного аналізу твору зможете знайти за цим посиланням http://www.ridnamova.kiev.ua/html_lit/1.4_lit.html